1. Небезпека для здоров`я й життя людини, пов`язана із впливом на нього агентів біологічної природи
а) біологічна небезпека б) біологічний тероризм
в) біологічні чинники небезпеки г) біологічна зброя
2. Застосування небезпечних біологічних агентів для завдання шкоди
життю і здоров`ю людей заради
досягнення цілей політичного або ідеологічного характеру
а) біологічний тероризм б) біологічна небезпека
в) біологічні чинники небезпеки г) біологічна зброя
3. Спеціальні боєприпаси , прилади із доставки,що
споряджені біологічними агентими
а) біологічний тероризм б) біологічна небезпека
в) біологічні чинники небезпеки г) біологічна зброя
4. Агенти біологічного походження, що можуть бути небезпечними для
життя та здоров`я людини
а) біологічний тероризм б) біологічна небезпека
в) біологічні чинники небезпеки г) біологічна зброя
5. До біологічних чинників відносяться
а) отруйні гриби б) радіонуклеїди
в) мінеральні добрива г) неклітинні форми життя
д) отруйні рослини е) генетично модифіковані організми
6. Основними джерелами виникнення біологічних загроз є:
а) епідемії та спалахи інфекційних
захворювань людини
б) воєні дії
в) природні резервуари патогенних
мікроорганізмів
г) епізоотії
д) ерозія грунтів е) біологічний тероризм
7. Для використання організмів, як біологчну зброю найбільш ймовірне
використання збудників
а) сибірської виразки б) стафілококу
в) чуми г) туляримії
д) дизентерії е) натуральної віспи
8. Стан середовища життя людини, у якому немає негативного впливу
біологічних чинників на людину, а
також на біологічні об`єкти природних та штучних екосистем
а) біологічний захист б) біологічна безпека
в) охорона природи г) біологічний моніторинг
9. Рівень безпеки, що стосується об`єктів , у яких робота виконуєтьсяз
біоагентами ,що можуть
спричиняти важкі або смертельні захворювання, але для боротьби з
якими існують методи лікування
а) І рівень б) ІІ рівень
в) III рівень г) IV рівень
10. Рівень, що рекомендується для лабораторій, які проводять роботи
з найбільш небезпечними
біологічними об`єктами, що спричиняють у людини захворювання
середньої тяжкості
а) І рівень б) ІІ рівень
в) III рівень г) IV рівень
11. Рівень біобезпеки, необхідний для роботи з біоагентами,що
спричиняють важкі та смертельні хвороби у
людей і проти яких немає вакцин або інших методів лікування
а) І рівень б) ІІ рівень
в) III рівень г) IV рівень
12. Рівень безпеки, що вимагає ретельного використання стандартних
запобіжних заходів і не потребує
застосування спеціальних бар`єрів крім засобів обробки рук і
спеціального одягу
а) І рівень б) ІІ рівень
в) III рівень г) IV рівень
надо
Убедившись в бесплодности попыток простой акклиматизации, И. В. Мичурин приступил к разработке новых методов селекции, основанных на гибридизации, отборе и воспитании (воздействие условиями среды на развивающиеся гибриды) . При их реализации он использовал разнообразные подходы (многие – впервые в мировой селекционной практике) , важнейшие из которых следующие.
Биологически отдаленная гибридизация – скрещивание представителей разных видов для получения сортов с нужными свойствами или скрещивание представителей разных родов. Так, например, Мичурин скрестил вишню Владимирскую с черешней Винклера белой. При дальнейшей работе с гибридами им был выведен сорт вишни Краса севера, обладавший хорошими вкусовыми качествами и зимостойкостью. При скрещивании вишни с черемухой Мичурин получил гибрид, названный церападусом. Им были также получены гибриды ежевики и малины, сливы и терна, рябины и сибирского боярышника и др.
Географически отдаленная гибридизация – скрещивание представителей контрастных природных зон и географически отдаленных регионов с целью привить гибриду нужные качества. Например, известный сорт груши Бере зимняя Мичурина был получен в результате гибридизации дикой уссурийской груши и южного французского сорта Бере-рояль.
Метод ментора – один из методов «воспитания» гибридов, разработанных И. В. Мичуриным. Он основан на том, что признаки развивающегося гибрида изменяются под влиянием привоя или подвоя. Мичурин применял этот метод в двух вариантах. В первом случае гибридный сеянец служил привоем, и его прививали на взрослое плодоносящее растение (подвой) , свойства которого желательно было получить у гибрида. Во втором случае в крону молодого гибридного сеянца (подвоя) прививали черенок сорта, признаки которого хотели бы получить у гибрида.
Этот метод был применен Мичуриным, например, при создании сорта яблони Бельфлёр-китайка. В первый год плодоношения гибридов оказалось, что плоды у них мелкие и кислые. Чтобы направить дальнейшее развитие гибрида в нужную сторону, в крону молодых деревьев были привиты черенки Бельфлёра. Под влиянием черенков плоды гибрида стали приобретать вкусовые качества Бельфлёра.
Влияние ментора следует рассматривать как изменение доминирования в процессе развития гибрида. В данном случае ментор фенотипическому проявлению (доминированию) генов, полученных от сорта Бельфлёр, не меняя при этом генотипа гибрида.
Метод посредника был применен Мичуриным при отдаленной гибридизации. Он состоит в использовании дикого вида в качестве посредника для преодоления нескрещиваемости. Скрещивая дикий Монгольский миндаль с диким персиком Давида, Мичурин получил миндаль Посредник, который он в дальнейшем использовал для скрещивания с культурным персиком. Полученный им гибридный персик приобрел зимостойкость, благодаря чему был продвинут на север.
Смешение пыльцы применялось Мичуриным для преодоления межвидовой нескрещиваемости (несовместимости) . Суть метода заключалась в том, что при опылении смесью собственной пыльцы и пыльцы другого вида собственная пыльца раздражала рыльце пестика, и оно воспринимало чужую пыльцу.
Воздействие условиями среды. При «воспитании» молодых гибридов Мичурин использовал изменения хранения семян, характера питания и свойств почвы, воздействие низкими температурами, применял частые пересадки. В результат