1.Какие процессы были характерны для раннего этапа эволюции биосферы
2.Почему на определенных этапах развития биосферы возникали экологические кризисы?
3. Почему можно утверждать, что надвигающийся экологический кризис является результатом деятельности человека?
4. Можно ли считать завершенным процесс формирования биологической сферы ?
Объяснение:
Ссавці, або звірі, - найвище організовані серед усього тваринного світу. Головний мозок їх відзначається особливо високим розвитком. Механізми теплорегуляції забезпечують відносну постійність температури тіла і цим зменшують залежність від умов середовища, а живородіння та вигодовування малят молоком підвищує виживання нащадків та дає можливість розмножуватися за різноманітних умов життя.
Найпримітивнішими ссавцями є першозвірі, до яких належать такі живі викопні, як качконіс та єхидна - мешканці Австралії і прилеглих островів, що утворюють ряд однопрохідних, або яйцекладних. Як видно з назви ряду, його представникам притаманна така примітивна ознака, як наявність клоаки, а розмножуються вони, відкладаючи яйця, а потім їх насиджують (качконіс) або виношують у шкірястій сумці, що утворюється на період розмноження на череві самки (єхидна).
Вигодовують першозвірі малят молоком, але сосків у них нема, а виділяється молоко на особливих ділянках шкіри - залозистих полях, розташованих на череві, з яких малята злизують молоко. Хоча тіло цих тварин вкрито шерстю, температура тіла у них досить низька і коливається у значних межах залежно від температури зовнішнього середовища: від 22° до 37° С. Головний мозок розвинений слабо.
Ці та багато інших примітивних ознак наближають яйцекладних до їх предків - плазунів, а тому деякі вчені вважають, що качконіс та єхидна - не ссавці, а живі викопні плазуни, які лише подібні за своєю організацією до ссавців. В усякому разі, цих тварин відокремлюють від справжніх звірів і виділяють в особливий підклас - першозвірів.
Серед підкласу справжніх звірів, до якого належать усі інші ссавці, є тварини з різним ступенем будови. Нижчі звірі, або сумчасті, також відзначаються рядом примітивних рис. Дитяче місце в матці (плацента) розвинене у них дуже слабо, а тому вагітність триває короткий час і дитинчата народжуються крихітними, подібними до зародків, і дальший їх розвиток проходить у сумці, в якій є сосок, що до нього маля прикріплюється ротом і живиться у перший період пасивно (молоко періодично впорскується в рот).
Досить примітивними є і деякі вищі звірі, або плацентарні. Так, комахоїдні ссавці, до яких належать кроти, їжаки, землерийки та ін., мають невеликих розмірів півкулі головного мозку, закрутки на них відсутні, зуби слабо диференційовані.
На найвищому щаблі розвитку між ссавців перебувають примати, до яких відносять півмавп і мавп. А серед мавп - людиноподібні - найвище організовані з усіх сучасних тварин на Землі.
Среди многих достижений генной инженерии, получивших применение в медицине, наиболее значительное – получение человеческого инсулина в промышленных масштабах.
Инсулин уже давно получают из органов животных и используют в медицинской практике. Однако многолетнее применение животного инсулина ведет к необратимому поражению многих органов пациента из-за иммунологических реакций. Но даже потребности в животном инсулине до недавнего времени удовлетворялись всего на 60-70%. Генные инженеры в качестве первой практической задачи решили планировать ген инсулина. Начиная с 1982года фирмы США, Японии, Великобритании и др. стран производят генно-инженерный инсулин. Из 1000 литров бактериальной культуры получают приблизительно 200 грамм инсулина, что равно количеству, получаемому из 1600 поджелудочной железы животных. Параллельно была решена проблема иммунологического поражения организмов диабетиков животным инсулином.
Более двадцати фирм Японии и несколько американских фирм разрабатывали другой важный медицинский препарат – интерферон, который эффективен при различных вирусных заболеваниях и злокачественных образованьях. Первым из этих соединений на рынок поступил альфа-интерферон, затем бета-интерферон.
Еще один эффективный противораковый препарат – интерлейкин – производится в Японии и США.
Около 200 новых диагностических препаратов уже введены в медицинскую практику, и более 100 генно-инженерных лекарственных веществ находятся на стадии изучения. Среди них лекарства, излечивающие артрозы, сердечно-сосудистые заболевания, некоторые опухолевые процессы, и, возможно даже СПИД.