1) 1.Особливості будови вірусу бактеріофага Т4.
2.Основні етапи формування вірусних частинок у клітині хазяїна.
2) 1. Особливості будови прокаріотичної клітини.
2. Охарактеризуєте процес поділу клітини кишкової палички.
Можливо хтось цю робив практичну то киньте всю роботу.
Дихальна система людини – сукупність органів, що забезпечують дихання (газообмін між вдихуваним атмосферним повітрям і кров’ю). Усі клітини організму повинні отримувати кисень, щоб перетворювати в енергію поживні речовини їжі, що переносяться кров’ю, і регенерувати.
Функції дихальної системи
1. Найважливіша функція полягає в газообміні – постачанні організму кисню і виведенні вуглекислоти або вуглекислого газу, що є кінцевим продуктом обміну речовин. Дихання у людини включає зовнішнє дихання і клітинне ( внутрішнє).
2. Бар’єрна – механічний і імунний захист організму від шкідливих компонентів вдихуваного повітря. У легені з довкілля поступає повітря, що містить різні домішки у вигляді неорганічних і органічних часток тваринного і рослинного походження, газоподібних речовин і аерозолів, а також інфекційних агентів: вірусів, бактерій та ін. Очищення вдихуваного повітря від сторонніх домішок здійснюється за до таких механізмів:
а) механічне очищення повітря (фільтрація повітря в порожнині носа, осадження на слизовій оболонці дихальних шляхів і виведення за до секрету; чхання і кашель);
б) дія клітинних (фагоцитоз) і гуморальних (лізоцим, інтерферон, лактоферин, імуноглобуліни) чинників неспецифічного захисту. Інтерферон зменшує кількість вірусів, які колонізують клітини, лактоферин зв’язує залізо, необхідне для життєдіяльності бактерій і завдяки цьому чинить бактеріостатичну дію. Лізоцим розщеплює глікозоаміноглікани клітинної оболонки мікробів, після чого вони стають нежиттєздатними.
3. Терморегуляція організму.
4. Голосоутворення.
5. Нюх.
Легенева тканина також відіграє важливу роль в таких процесах як: синтез гормонів, водно-сольовий і ліпідний обміни. У розвиненій судинній системі легенів відбувається депонування крові.
Дихальні шляхи розділяють на два відділи: верхні повітряносні (дихальні) шляхи і нижні повітряносні (дихальні) шляхи .
Объяснение:
ответ:частота виникнення мутацій у вірусів набагато вища, ніж у багатоклітинних організмів, тому їх еволюція відбувається в десятки разів швидше. Найбільш помітним для людей еволюційним пристосуванням вірусів є набуття стійкості проти лікарських препаратів. Коли в 80-х з'явилися перші засоби для лікування ВІЛ, у більшості пацієнтів ефективне лікування тривало не достатньо довго, оскільки вірус набував стійкості проти антиретровірусних препаратів впродовж кількох років[19], що робило лікування ними неефективним. Зараз, щоб сповільнити еволюцію вірусу ВІЛ до форм нечутливих до ліків, використовують для лікування хворих на СНІД використовують суміші препаратів з різними механізмами дії, в цьому випадку виникнення в одного з екземплярів вірусу мутації, що захищає від дії певного препарату, не гарантує цьому екземпляру вірусу виживання, що сповільнює закріплення такої мутац советую это скопировать и сделать презентацию)
Объяснение: