Лірика, лірична поезія (від грец. Λυρικός - «виконуваний під звуки ліри, чутливий, лірний») - рід літератури, який відтворює суб'єктивне особисте відчуття (відношення до чого-небудь) або настрій автора. За словником Ожегова ліризм означає чутливість в переживаннях, настроях, м'якість і тонкість емоційного початку; словник Т. Ф. Єфремової відзначає характеризують його емоційність, поетичну схвильованість, задушевність [1]. За словником Л. П. Крисина лірична поезія - це поезія, що виражає почуття і переживання поета.
Драма - літературний, театральний і кінематографічний жанр. Набув особливого поширення в літературі XVIII-XXI століть, поступово витіснивши інший жанр драматургії - трагедію, протиставивши йому переважно побутової сюжет і більш наближений до повсякденної реальності стиль.
Объяснение:
Літару ў (ў
нескладовае) пішам:
Пасля галосных у пачатку слова: сонца ўзышло;
У сярэдзіне слова пасля галосных перад зычнымі: паўза,
саўна, фаўна;
Пры чаргаванні [л] з [ў]: чытаў, думаў; але: палка, памылка, Алжыр;
Пры чаргаванні [в] з [ў]: лава – лаўка, крыві – кроў; але: ва В’етнаме, на рацэ Влтава;
Пасля злучка, калі папярэдняе слова заканчваецца
на галосны: хлопцы-ўмельцы;
Пасля двукосся, калі папярэдняе слова
заканчваецца на галосны: часопіс
“Бярозка” ўзнагародзіў пераможцаў;
гучнае “ўра”
***Літару у
(у складовае) пішам:
У пачатку сказа: У лесе было ціха.
Пасля знакаў прыпынку: школа, у якой вучуся;
Пасля зычных: луг;
У пачатку ўласных назваў: на Урале;
У запазычаных словах, якія заканчваюцца на –ум, -ус: радыус, страус;
У словах з націскным у: аул, баул;
На канцы запазычаных слоў не пад націскам: фрау,
ток-шоу
Драма - літературний, театральний і кінематографічний жанр. Набув особливого поширення в літературі XVIII-XXI століть, поступово витіснивши інший жанр драматургії - трагедію, протиставивши йому переважно побутової сюжет і більш наближений до повсякденної реальності стиль.