Фільм, який справив на мене глибоке і тривале враження, це велика робота режисера Джеймса Кемерона «Титанік». Це художній фільм тривалістю більше трьох годин. Фільм випущений кінокомпанією «Коламбія Пікчерс» спільно з «Двадцятим Сторіччям Фокс». Для українських та російських глядачів він був дубльований кількома телевізійними компаніями і каналами.
Режисер фільму - добре відомий канадець Джеймс Кемерон, популярний своїми багатобюджетними кінохітами. У «Титаніку» йдеться про жахливу катастрофу. Яка трапилася 12 квітня 1912 в Атлантичному океані, коли більше 1500 чоловік загинули в крижаній воді після того, як неймовірно величезний і розкішний пасажирський лайнер «Титанік» потонув.
На тлі цього розцвітає любов двох молодих людей, жорстко розділених своїм становищем у суспільстві. Ця історія не типова, швидше історія забороненого кохання серед трагічних обставин.
Кульмінація історії - це одночасно той момент, коли Роуз (американська аристократка, заручена з багатим і перспективним нареченим) і Джек (вільнодумний бідний художник, що виграв свій квиток у 3 класі в картковій грі) незважаючи на відмінності між ними зрозуміли, що їх любов справжня, єдине, що стоїть того, щоб жити. У цей же момент лайнер зіткнувся з айсбергом і почав тонути.
Кінець фільму досить логічний. Роуз, чиї думки і душа повністю змінилися після смерті Джека, сховалася від свого нареченого і почала нове життя під прізвищем чоловіка, якому ніколи не стати її чоловіком, але якого вона по-справжньому любила. Роуз відмовилася від фальшивого блиску свого аристократичного минулого.
Всі сцени в «Титаніку» вміло зняті і показують логічний розвиток сюжету, а також зміни в характері героїв.
Робота оператора у фільмі прекрасна. Вона включає в себе сцени в приміщенні і поза. Було використано безліч високих технологій і спеціальних ефектів. Точну копія Титаніка потопили в спеціальному басейні, а щоб все виглядало правдоподібно, використовували комп'ютерну графіку.
У «Титаніку» знімався зірковий склад акторів. Кейт Вінслет та Лео Ді Капріо на головний ролях. Другорядні ролі сприяли природному розвитку сюжету і посилювали драматизм історії, наповнюючи її глибоким змістом. Всі актори створили правдоподібні образи своїх персонажів, що довів той факт, що фільм завоював міжнародне визнання і зробив сильний вплив на глядачів.
Зараз важко уявити фільм, в якому домінував би тільки один компонент - гра чи мова акторів. Природно, в «Титаніку» обидва вони ідеально суміщені і покращують один одного. Діалоги не надто довгі. Вони якраз такі, щоб справити на глядачів потрібне враження.
Музика - ще одна бездоганна складова успіху фільму. Вона супроводжує всю історію і підсилює яскраві моменти.
Я не думаю, що критики можуть погано відгукнутися про фільм, тому що його успіх складається з величезних зусиль продюсера і режисера, відмінної роботи оператора, костюмів, гри акторів, музики.
Сюжет розкриває силу любові і руйнівного людського марнославства. Фільм незрівнянний і за змістом, і по ідеальному технічному виконанню.
Завдяки всьому вищесказаному можу зробити висновок, що «Титанік» змушує нас відчувати і думати, допомагає розкрити кращі людські якості. Фільм дозволяє нам жваво уявити драматизм, яким наповнений наш світ, і побажати один одному добра.
Режисер фільму - добре відомий канадець Джеймс Кемерон, популярний своїми багатобюджетними кінохітами. У «Титаніку» йдеться про жахливу катастрофу. Яка трапилася 12 квітня 1912 в Атлантичному океані, коли більше 1500 чоловік загинули в крижаній воді після того, як неймовірно величезний і розкішний пасажирський лайнер «Титанік» потонув.
На тлі цього розцвітає любов двох молодих людей, жорстко розділених своїм становищем у суспільстві. Ця історія не типова, швидше історія забороненого кохання серед трагічних обставин.
Кульмінація історії - це одночасно той момент, коли Роуз (американська аристократка, заручена з багатим і перспективним нареченим) і Джек (вільнодумний бідний художник, що виграв свій квиток у 3 класі в картковій грі) незважаючи на відмінності між ними зрозуміли, що їх любов справжня, єдине, що стоїть того, щоб жити. У цей же момент лайнер зіткнувся з айсбергом і почав тонути.
Кінець фільму досить логічний. Роуз, чиї думки і душа повністю змінилися після смерті Джека, сховалася від свого нареченого і почала нове життя під прізвищем чоловіка, якому ніколи не стати її чоловіком, але якого вона по-справжньому любила. Роуз відмовилася від фальшивого блиску свого аристократичного минулого.
Всі сцени в «Титаніку» вміло зняті і показують логічний розвиток сюжету, а також зміни в характері героїв.
Робота оператора у фільмі прекрасна. Вона включає в себе сцени в приміщенні і поза. Було використано безліч високих технологій і спеціальних ефектів. Точну копія Титаніка потопили в спеціальному басейні, а щоб все виглядало правдоподібно, використовували комп'ютерну графіку.
У «Титаніку» знімався зірковий склад акторів. Кейт Вінслет та Лео Ді Капріо на головний ролях. Другорядні ролі сприяли природному розвитку сюжету і посилювали драматизм історії, наповнюючи її глибоким змістом. Всі актори створили правдоподібні образи своїх персонажів, що довів той факт, що фільм завоював міжнародне визнання і зробив сильний вплив на глядачів.
Зараз важко уявити фільм, в якому домінував би тільки один компонент - гра чи мова акторів. Природно, в «Титаніку» обидва вони ідеально суміщені і покращують один одного. Діалоги не надто довгі. Вони якраз такі, щоб справити на глядачів потрібне враження.
Музика - ще одна бездоганна складова успіху фільму. Вона супроводжує всю історію і підсилює яскраві моменти.
Я не думаю, що критики можуть погано відгукнутися про фільм, тому що його успіх складається з величезних зусиль продюсера і режисера, відмінної роботи оператора, костюмів, гри акторів, музики.
Сюжет розкриває силу любові і руйнівного людського марнославства. Фільм незрівнянний і за змістом, і по ідеальному технічному виконанню.
Завдяки всьому вищесказаному можу зробити висновок, що «Титанік» змушує нас відчувати і думати, допомагає розкрити кращі людські якості. Фільм дозволяє нам жваво уявити драматизм, яким наповнений наш світ, і побажати один одному добра.