complete using the correct form of the words given below. job the work sb does to earn money; employment./
task activity sb has to do, usually as part of a larger project./
work particular tasks sb has to do in their job; the place where sb does their work./ site ; place./
the sights places that are of interest to tourists

1.I`m sorry, but l can`t talk to you right now. I`ve got loads of ...to do. 2. It`s true that there are few... opportunities i that small town. 3. They finally chose the...for the new shopping centre. 4 It takes Jonathan an hour and a half to go to ... every day.5. lan and hhis wife spent a whole week in Paris looking at the... 6. They asked him to perform a couple of simple... on the computer.

Эдинбургский опыт с   что вы собираетесь сделать?   эдинбургский замок  место, чтобы пойти, если вам нравятся замки! пойдите на интересный тур по замку и восхититесь захватывающими на город, а также короной британской империи. эдинбургский замок - также дом одночасового оружия. это запускается каждый день кроме воскресенья в точно 13: 00, чтобы предоставить всем точную проверку на их часы и часы!  военный опыт татуировки  не пропускайте военный опыт татуировки - крупнейшее мероприятие на открытом воздухе в шотландии прямо перед красивым эдинбургским замком! наслаждайтесь замечательной демонстрацией музыки и танца, волынщики, играющие на их волынках, шествовании групп и мужчинах в клетчатых юбках, танцующих к народным мелодиям!  музей детства  описанный как 'самый шумный музей в мире', музей детства - фаворит у взрослых и детей. это - дом сокровища, полный объектов, сообщения о детстве, прошлом и настоящем. есть игрушки и игры всех видов от многих частей мира, в пределах от кукол и плюшевых мишек к составам и трехколесным . слушайте детей, поющих таблицы умножения в классе 1930-х, и смотрите уличные игры эдинбургские дети, играемые в 1950-х. глубокий морской мир  испытайте 'подводное сафари' целой жизни! пойдите под морем в 71-метровом прозрачном тоннеле и подготовитесь видеть выходящую морскую жизнь достаточно близко, чтобы коснуться его!  шотландия, увеличивающаяся тур  ваш шанс получить потрясающий вид на эдинбург. муха в монгольфьере и вы будете наслаждаться тем, что вы

Вулиця, на якій я живу

Правда це чи ні, але кажуть, що на характер людини впливає вулиця, на якій він виріс. Ті порядки, закони чи просто звичаї, які існують чи навіть в яких брав участь на вулиці, назавжди залишаються в твоєму серці і ще десь глибоко в підсвідомості. Це дуже легко і дуже складно пояснювати. Спробую пояснити, те що легше. Є вулиці авторитетні, є давні чи нові, є центральні чи периферійні. Мені здається, багато залежить навіть від того, чи ходить по вашій вулиці трамвай, тролейбус чи маршрутка. Це все впливає на нас, але в який б — то навряд слід пояснювати. А чи варто? Нехай все залишиться такою собі романтичною таємницею у наших душах.

Я народився і виріс на вулиці Бойовій. Мабуть, навіть таксисти не знають, де вона розташована. Це Дзержинський район, Олексіївка. Я живу в приватному секторі. Уся наша вулиця — то суцільні маленькі одноповерхові (рідко двоповерхові) будиночки і місцями хатинки. Взагалі, уся Олексіївка така. Але ближче до вулиці. Назва її, Бойова, трактується легко. У часи другої світової війни тут відбувалися численні бойові дії. Поруч знаходилося, як кажуть старі бабусі, навіть німецьке кладовище. Одразу після війни, район почав заселятися і назви вигадувалися дуже прості: Армійська, Штурмова,. Піхотна, Артилерійська, Бойова.

Моя вулиця дуже красива. Це я кажу не лише тому, що вона моя, а й тому, що це справді так. У нас кожна вулиця має свою особливість: на одній квітнуть каштани, на іншій — яблуні. А, на нашій — абрикоси. Якби вулиці називали пізніше, то назви Абрикосова їй би не уникнути. Впродовж усієї вулиці ростуть абрикоси. Ледь не біля кожного двору. І коли на початку літа дерева цвітуть білими пелюстками, все навколо здається білим, наче це рай. Також наша вулиця має сквер — і там цих дерев безліч: абрикоси, вишні, каштани, сливи, клени, тополі. Але не в цьому головна його особливість. І навіть не в тому, що там часто збираються мешканці вулиці. Для мене він частка тієї території, де минуло моє дитинство. Саме там я ходив ще малечею з батьками, туди я просився погуляти, там бігала більшість дітей нашої вулиці. То були часи, коли я був найщасливішою людиною всесвіту. Я не мав проблем, складних обов'язків, ми всі — діти — робили те, чого бажало серце. Ми були такими безтурботними. У цьому сквері ми проводили цілий день, а якби вночі не хотілося спати, то і ніч. Піжмурки, футбол, ще якісь ігри, назви яких вже не пам'ятаю, — це все приваблювало нас, роблячи щасливими.