326. в трёх школах 1945 учеников. В первой и вто- рой вместе 1 225 учеников, а во второй и треть ей 1 300 учеников. Сколько учеников школе? Реши в каждой проверь решение
мені здається, що школа в майбутньому буде не сильно відрізнятися від сучасної школи. так, можливо будуть нові технології, можливо вона буде віртуальною, можливо учні менше стануть контактувати зі своїми викладачами, якщо їх взагалі не замінять роботи. школа поміняє зовнішню оболонку. але, освітні принципи залишаться незмінними: пройшов тему, вивчив уроки, склав іспит. інше питання, де і в якій формі будуть проходити уроки, як і кому здавати іспит.
мені здається, школа майбутнього – віртуальна школа. онлайн заняття по віддаленому зв’язку, перевірка завдань за електронної пошти, ну і іспит у вигляді тесту на час. таким чином, школа як така у фізичній формі існувати не буде. адже вже зараз набирають обертів навчання через інтернет на спеціалізованих платформах. така форма навчання знижує витрати на навчання і надає доступ практично всім охочим здобути освіту не виходячи з дому.
у школі майбутнього будуть переважати предмети пов’язані з технологіями, а також гуманітарні дисципліни. залишаться також непорушними такі дисципліни як , фізика, хімія, біологія. можливо мова буде одна на все людство, такий універсальний спосіб спілкування, а національна мова, буде вивчатися як додатковий предмет.
Древнеегипетская астрономия уходит в глубокую старину: египтяне были одними из первых, кто вёл наблюдения звёздного неба; авторы МЭСБЕ ставят их астрономию в один ряд с китайской[en], индийской и вавилонской (халдеи)[1]. В Египте и общавшихся с ним странах установился довольно точный определения времени года посредством гелиакического восхода звезды Сириус, — летосчисление глубокой древности. Служа для определения времени года, восход или заход определённой звёзды мог служить также и для оценки часа ночи[2]. Египтяне первыми определили год в 365 дней и 6 часов[3].
Для египтян разлив священной реки Нил — земного отражения небесного Млечного Пути[4] — всегда совпадал с восходом Сириуса[5]. Появление Сириуса повторяется через правильные промежутки времени, а именно через каждые 365 1/4 дней[6]. Каждые четыре года Сириус восходил днём позже, из-за чего через 365 х 4 = 1460 лет разница между гражданским календарём (360 дней + пять дней-эпагоменов) и солнечным годом достигала целого года[5], который и прибавлялся к 1460 годам, образуя цикл из 1461 солнечного года[6]. Весь 1461-й год сириусного цикла (сотического[en] — по греческому именованию звезды) считался одним днём Сириуса и превращался в годовой праздник египетского народа[7]. Также каждый восход Сириуса сопровождался известными празднествами, хотя и не приходился на день гражданского Нового года. В древнеегипетских надписях сохранились данные о восходе Сириуса.[5]
Библейское Пятикнижие, переданное египетским жрецом Моисеем (ок. XV века до н. э.), включает космогонические знания. Греческая античная астрономия (VI век до н. э. — V век н. э.) стала плодом учёных мужей, обучавшихся у египетских жрецов (Фалес, Пифагор, Демокрит, Аристарх, Евдокс и др.)[3]
ответ:
мені здається, що школа в майбутньому буде не сильно відрізнятися від сучасної школи. так, можливо будуть нові технології, можливо вона буде віртуальною, можливо учні менше стануть контактувати зі своїми викладачами, якщо їх взагалі не замінять роботи. школа поміняє зовнішню оболонку. але, освітні принципи залишаться незмінними: пройшов тему, вивчив уроки, склав іспит. інше питання, де і в якій формі будуть проходити уроки, як і кому здавати іспит.
мені здається, школа майбутнього – віртуальна школа. онлайн заняття по віддаленому зв’язку, перевірка завдань за електронної пошти, ну і іспит у вигляді тесту на час. таким чином, школа як така у фізичній формі існувати не буде. адже вже зараз набирають обертів навчання через інтернет на спеціалізованих платформах. така форма навчання знижує витрати на навчання і надає доступ практично всім охочим здобути освіту не виходячи з дому.
у школі майбутнього будуть переважати предмети пов’язані з технологіями, а також гуманітарні дисципліни. залишаться також непорушними такі дисципліни як , фізика, хімія, біологія. можливо мова буде одна на все людство, такий універсальний спосіб спілкування, а національна мова, буде вивчатися як додатковий предмет.
объяснение:
Древнеегипетская астрономия уходит в глубокую старину: египтяне были одними из первых, кто вёл наблюдения звёздного неба; авторы МЭСБЕ ставят их астрономию в один ряд с китайской[en], индийской и вавилонской (халдеи)[1]. В Египте и общавшихся с ним странах установился довольно точный определения времени года посредством гелиакического восхода звезды Сириус, — летосчисление глубокой древности. Служа для определения времени года, восход или заход определённой звёзды мог служить также и для оценки часа ночи[2]. Египтяне первыми определили год в 365 дней и 6 часов[3].
Для египтян разлив священной реки Нил — земного отражения небесного Млечного Пути[4] — всегда совпадал с восходом Сириуса[5]. Появление Сириуса повторяется через правильные промежутки времени, а именно через каждые 365 1/4 дней[6]. Каждые четыре года Сириус восходил днём позже, из-за чего через 365 х 4 = 1460 лет разница между гражданским календарём (360 дней + пять дней-эпагоменов) и солнечным годом достигала целого года[5], который и прибавлялся к 1460 годам, образуя цикл из 1461 солнечного года[6]. Весь 1461-й год сириусного цикла (сотического[en] — по греческому именованию звезды) считался одним днём Сириуса и превращался в годовой праздник египетского народа[7]. Также каждый восход Сириуса сопровождался известными празднествами, хотя и не приходился на день гражданского Нового года. В древнеегипетских надписях сохранились данные о восходе Сириуса.[5]
Библейское Пятикнижие, переданное египетским жрецом Моисеем (ок. XV века до н. э.), включает космогонические знания. Греческая античная астрономия (VI век до н. э. — V век н. э.) стала плодом учёных мужей, обучавшихся у египетских жрецов (Фалес, Пифагор, Демокрит, Аристарх, Евдокс и др.)[3]