Головні герої оповідання Я. Стельмаха "Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківкі" - Дмитро Омельчук і Сергій Стеценко. Ці два хлопчика щойно закінчили п'ятий клас і перейшли до шостого. Події, що описуються у оповіданні, трапляються під час літніх канікул.
Мітько і Сергійко - вірні друзі. Це веселі і допитливі хлопці, фантазери, дуже люблять пригоди. Характерами вони схожі, але лідером є Митько. Він рішучіший за друга. Саме Митько вирішив поїхати в село до бабусі. Коли старшокласник Вася-велосипедист пожартував над хлопчиками, саме Митько запропонував ночувати біля озера і вистежити чудовисько, навіть погодився бути приманкою для нього. Митько першим кинувся рятувати невдалого жартівника Васю.
Сергійко більш спокійний хлопчик, але він підтримує ідеї свого друга і допомагає йому. Сергійко дуже добрий: коли Митько заснув на посту, сергійко не став його будити, а вкрив ковдрою. Сергійко - вірний друг, такий, що ніколи не покине Митька у біді.
Обидва хлопці велікодушні, турбуються один про одного, вміють прощати помилки один одного та мирно розв'язувати конфлікти. А ще вони можуть бути працьовитими та наполегливими, бо, коли хлопчики зацікавилися дивною істотою, що нібито живе у озері, вони прочитали багато книжок з бібліотеки і навіть полюбили зоологію.
Павел Васильев – самый тонкий лирик русской поэзии. Его стихи это яркое, стремительное и счастливое воображение, без которого не бывает большой поэзии. Его музыкальная сила поэтических строк Павла Васильева, затрагивает струны души
В стихах Васильева запечатлено множество состояний и оттенков любовной страсти – от стремительного и лёгкого полёта влюблённости до полнокровной, горячей и в то же время одухотворённой чувственности, есть в них жёсткий, плотский, на грани натурализма, но всегда это чувство сказочно, безоглядно-открыто, искренно . Стихи Васильева затрагивают самые потаенные струны души . Показывая то некое дежавю, читая его стихотворение сосздаеться обучение что все эти строки ты проживаешь сам.
Головні герої оповідання Я. Стельмаха "Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківкі" - Дмитро Омельчук і Сергій Стеценко. Ці два хлопчика щойно закінчили п'ятий клас і перейшли до шостого. Події, що описуються у оповіданні, трапляються під час літніх канікул.
Мітько і Сергійко - вірні друзі. Це веселі і допитливі хлопці, фантазери, дуже люблять пригоди. Характерами вони схожі, але лідером є Митько. Він рішучіший за друга. Саме Митько вирішив поїхати в село до бабусі. Коли старшокласник Вася-велосипедист пожартував над хлопчиками, саме Митько запропонував ночувати біля озера і вистежити чудовисько, навіть погодився бути приманкою для нього. Митько першим кинувся рятувати невдалого жартівника Васю.
Сергійко більш спокійний хлопчик, але він підтримує ідеї свого друга і допомагає йому. Сергійко дуже добрий: коли Митько заснув на посту, сергійко не став його будити, а вкрив ковдрою. Сергійко - вірний друг, такий, що ніколи не покине Митька у біді.
Обидва хлопці велікодушні, турбуються один про одного, вміють прощати помилки один одного та мирно розв'язувати конфлікти. А ще вони можуть бути працьовитими та наполегливими, бо, коли хлопчики зацікавилися дивною істотою, що нібито живе у озері, вони прочитали багато книжок з бібліотеки і навіть полюбили зоологію.
Объяснение:
Павел Васильев – самый тонкий лирик русской поэзии. Его стихи это яркое, стремительное и счастливое воображение, без которого не бывает большой поэзии. Его музыкальная сила поэтических строк Павла Васильева, затрагивает струны души
В стихах Васильева запечатлено множество состояний и оттенков любовной страсти – от стремительного и лёгкого полёта влюблённости до полнокровной, горячей и в то же время одухотворённой чувственности, есть в них жёсткий, плотский, на грани натурализма, но всегда это чувство сказочно, безоглядно-открыто, искренно . Стихи Васильева затрагивают самые потаенные струны души . Показывая то некое дежавю, читая его стихотворение сосздаеться обучение что все эти строки ты проживаешь сам.
Объяснение: