Если в ответе десятичная дробь, то запишите её через запятую. Если в ответе обыкновенная дробь, то запишите её в несократимом виде через черту /. Если в ответе смешанная дробь, то запишите целую часть через пробел от дробной: -5 1/2
1. x - 3y = -2
2x + 3y = 14
x =
y =
2. 5x + y = 3
-3x - 4y = 5
x =
y =
Объяснение:
Квадратные уравнения все можно решить с дискриминанта.
D = b^2 - 4ac
x1 = -b + sqrt(D) / 2a
x2 = -b - sqrt(D) / 2a
1. x^2 + 5x + 6
D = 25 - 24 = 1
x1 = -5 + 1 / 2 = -2
x2 = -5 - 1 / 2 = -3
2. 2x^2 - x + 3 = 0
D = 1 - 104 = -103
Отрицательный дискриминант значит что корень уравнения невычислим.
3. x^2 - 6x + 7 = 0
D = 36 - 49 = - 13.
Отрицательный дискриминант значит что корень уравнения невычислим. Проверь, там случайно не x^2 - 6x -- 7 = 0?
4. 7x = 2 - 5x
7x + 5x = 2
12x = 2
x = 2/12 = 1/6
Тут точно нет квадрата?
5. 5x^2 + 8x - 4 = 0
D = 64 + 80 = 144
x1 = -8 + 12 / 10 = 4/10 = 0,4
x2 = -8 - 12 / 10 = -2
6. 10x^2 - 3x - 0,4 = 0
D = 9 + 16 = 25
x1 = 3 + 5 / 20 = 8/20 = 0,4
x2 = 3 - 5 / 20 = -2/20 = -0,1
7. x^2 + 12 = -7x
x^2 + 7x + 12 = 0
D = 49 - 48 = 1
x1 = -7 + 1 / 2 = -3
x2 = -7 - 1 / 2 = -4
8. 9x^2 = 6x - 1
9x^2 - 6x + 1 = 0
D = 36 - 36 = 0
Дискриминант равен нулю, значит ответ только один.
x1,2 = 6 / 18 = 1/3
Коли дивишся на запорожця на картині Монастирського, то перш за все починаєш пригадувати, чи бачив ти таких людей у житті: він здається небагатослівним і дуже незвичної зовнішності. Найбільше увага затримується на бритій голові і оселедцю. А потім вже помічаєш і пишні вуса, і козацьку шаблю, на яку оперся запорожець.
Невідомо, чи він високого зросту, але мені здається, що він мав би бути приблизно 180 см. Бачу, що він має широкі плечі і міцні руки.
В одязі вояк дуже акуратний. Біла сорочка виразно відтіняє жупан і хутровий кунтуш. Тут дуже майстерно художник використав поєднання чорного і червоного – кольорів прапору Запорізької Січі, кольорів прапору сучасної ОУН-УПА.
Я не знаю його думок, але вираз вольового обличчя показує: про що б він не думав у цю хвилину, зображену на картині, - ці думки про минуле і майбутнє України. Може, саме у ці хвилини він згадує свою дружину, яку залишив у своєму рідному селі? Може, пригадує свою останню зустріч з батьком, який перед походом давав йому настанови про товариські звичаї на Січі? А, може, перед очима стоїть його рідний син, який сьогодні був у першому своєму бою, і тепер запорожець розмірковує, чи достатньо войовничого козака він виростив? А, може, чоловік, як у молитві, зупинився, щоб подякувати Богові за прожитий день?
Брови зведені так, ніби він хоче у кожного глядача спитати: «Чи пам’ятаєш ти про своїх предків? Про те, як ми боролись за нашу волю? Чи вірний ти своїй державі?» Коли дивишся на нього, то хочеться стати струнко і сказати: «Героям слава!»