4 хів 8/%-то
озчину?
, а друг
29. Розв'язування задач за до систем лінійних рівнянь 209
1080. (Задача з оповідання «Репетитор» А. П. Чехова. Купец-
купив 138 аршинів- чорного та синього сукна за 540 рублів
Запитання: скільки аршинів він купив того й другого, як
синє коштувало 5 рублів за аршин, а чорне — 3 рублі?
1081. Група із 46 туристів вирушила в похід на 10 човнах, части
з яких були чотиримісними, а решта
човнів кожного виду було в туристів?
1082. Щоб нагодувати 4 коней і 12 корів, потрібно 120 кг
Знайдіть денну норму сіна для коня та для корови.
на день, а щоб нагодувати з коней і 20 корів
1083° За перший день 2 гусеничних трактори й один колісни
Знайдіть, скільки гектарів землі може зорювати щодня
рали 22 га, а за другий день з гусеничних і 8 Колісних
гусеничний трактор і скільки один колісний,
167 кг с
0,087
1. Отже,
1084. Двоє робітників виготовили 135 деталей. Перший ро
12 днів. Скільки деталей в
ляв щодня кожний робітник, якщо перший за 3 дні зр
працював 7 днів, а другий
і пруги
за 4 дні?​

Это линейная функция

1) Область определения - множество R

2) Область значений - множество R, если к не равно 0, а если к =0, то число b

3) При к не равно 0, функция ни парная ни непарная; если к =0, то функция парная; если b =0, то функция непарная

4) При к>0 функция возрастает, при к <0 функция убывает, при к =0 постоянная

5) Функция не имеет экстремумов

6) График - прямая, не проходящая через начало координат

7) При b =0 функция имеет вид у = кх. график - прямая, проходящая через начало координат

Объяснение:

Сөйлем мүшелері – сөздердің мағыналық тұрғыдан өзара тіркесуі нәтижесінде синтаксистік қызметте жұмсалатын сөйлемнің дербес бөлшектері. Сөйлемдегі сөздер бір-бірімен мағыналық байланыста болады, сол байланыс негізінде грамматикалық мағынаға ие болған сөздер, сөз тіркестері сөйлем мүшелері қызметін атқарады. Сөйлем мүшелері қызметінде сөйлемнің дұрыс құрылуының, әр сөздің өз орнында жұмсалуы мен ой желісі, стильдік жағынан нақты болуының орны ерекше. Сөйлем мүшелері үлкен екі топқа бөлінеді:

тұрлаулы мүшелер (бастауыш, баяндауыш);

тұрлаусыз мүшелер (анықтауыш, толықтауыш, пысықтауыш).

Тұрлаулы мүшелер сөйлемнің негізгі арқауы саналады, предикативтік қатынас негізінде ең кіші сөйлем ретінде жұмсалып, олардың негізінде тақырып, рема, тіпті есімді, етістікті сөз тіркестері айқындалады.[1]