Розбір іменника як частини мови Послідовність розбору
1. Частина мови.
2. Початкова форма (називний відмінок однини).
3. Назва істоти чи неістоти.
4. Назва загальна чи власна.
5. Рід (якщо є), число, відмінок.
6. Відміна; група (для I і II відмін).
7. Синтаксична роль.
розібрати слово (природа) по цьому шо зверху
даю зробіть​

Ліс (називний відмінок.).Він зачаровує оксамитовим килимом (орудний відмінок) моху (родовий відмінок),прозорістю (орудний) і незворушністю (орудний) повітря (родовий), неповторною красою. (орудний) Струнка береза (називний) у своєму одвічному сріблі (місцевий відмінок) вітально змахує шовковою хустиною (орудний), сосна (називний) спроквола погойдує міцним  гіллям (орудний).А плакуча верба (називний) водограйно струменить зеленою косою (орудний).Вона немов просить з радістю (орудний) і печаллю (орудний), гостинністю ((орудний)) і лагідністю (орудний), явленою в мінливому шелесткому поклоні (місцевий) :зайди у тінь (називний) мою, спочинь!

   Скласти діалог-розпитування, пов'язаний із життєвим досвідом пропоную так:
- Привіт, Оленко. Чого ти така сумна?
- Привіт, Мар'яно. Та в мене мама захворіла на грип, та й отримала ускладнення.
- Нічого собі, співчуваю. В мене колись була така сама історія. Після грипу я отримала запалення легень.
- Справді? І тобі вдалось вилікуватись?
- Як бачиш, стою перед тобою жива-здорова.
- А ти лежала в лікарні?
- Так, в нашій обласній інфекційній лікарні.
- І довго ти там перебувала?
- Так, досить довго. Близько двох тижнів.
- А чи висока в тебе була температура?
- Близько сорока.
- Нічого собі, в мами лишень до тридцяти восьмі піднімається. Може, обійдеться.
- Звичайно! Варто вірити, що все буде добре! Передавай мамі привіт, нехай одужує.
- Дякую тобі за підтримку. Можу я тобі подзвонити, якщо в мене виникнути питання щодо реабілітації?
- Звичайно, завжди до твоїх послуг! Щасти!