Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Моє основне захоплення - читання книг. Воно вдоволено простий, наприклад, я люблю читати некласичну літературу. Це є одним з основних моїх захоплень
Я приведу прізвища моїх улюблених авторів: Сергій Лук'яненко, Роджер Желязни, Джоан Роулинг, Євгеній Гуляковский, Имуществ Рид, Гербер Уельс, Джон Беданкур, Кир Буличев, і інші. Найчастіше читаю фантастику, хоча й книги інших видів читаю з більшим задоволенням. Мої улюблені добутки (одне або два в автора, інші чомусь не подобаються або в нього більше немає відомих і продаваних книг): Василь Орєхов «Лінія Вогню», «Зона Поразки»; Роман Глушков «Холодна Кров»; Олександр Бушков цикл «Полювання на Піранью».
«Безвихідних положень не існує в принципі. Відповідно до однієї з легенд Зони, саме це сказав Ред Шухов своїм супутникам за кілька митей до того, як вони замурували його живцем у підстави бетонного саркофага Четвертого енергоблоку...» - прочитавши цей уривок із книги Василя Орєхова «Зона Поразки» можна відразу зрозуміти всю «категорію» книг, які я коли-або прочитав або коли-небудь ще зроблю це
У середньому я прочитую по 25 книг у рік, починаючи з 11 років. На цьому ґрунті я навіть «втратив» собі зір, хоча прочитання книг допомагає вільніше спілкуватися. Багато хто скажуть, що фантастика ніяк не годиться для розширення кругозору й інших корисних якостей, які дають нам класичні добутки. Я дозволю не погодитися з такою думкою. Фантастику пишуть письменники світового рівня, прочитання книг, де основна частина - вимисел - дає великий стимул розвитку уяви.Так будь-яка книга, у тому числі й фантастика, мають який-небудь повчальний зміст для одного читача або для всього людства, хоча глобальна й різка зміни в житті цілого покоління доступні тільки в главах фантазерів і в них книгах.Читання фантастичної літератури - моє захоплення.
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
Моє основне захоплення - читання книг. Воно вдоволено простий, наприклад, я люблю читати некласичну літературу. Це є одним з основних моїх захоплень
Я приведу прізвища моїх улюблених авторів: Сергій Лук'яненко, Роджер Желязни, Джоан Роулинг, Євгеній Гуляковский, Имуществ Рид, Гербер Уельс, Джон Беданкур, Кир Буличев, і інші. Найчастіше читаю фантастику, хоча й книги інших видів читаю з більшим задоволенням. Мої улюблені добутки (одне або два в автора, інші чомусь не подобаються або в нього більше немає відомих і продаваних книг): Василь Орєхов «Лінія Вогню», «Зона Поразки»; Роман Глушков «Холодна Кров»; Олександр Бушков цикл «Полювання на Піранью».
«Безвихідних положень не існує в принципі. Відповідно до однієї з легенд Зони, саме це сказав Ред Шухов своїм супутникам за кілька митей до того, як вони замурували його живцем у підстави бетонного саркофага Четвертого енергоблоку...» - прочитавши цей уривок із книги Василя Орєхова «Зона Поразки» можна відразу зрозуміти всю «категорію» книг, які я коли-або прочитав або коли-небудь ще зроблю це
У середньому я прочитую по 25 книг у рік, починаючи з 11 років. На цьому ґрунті я навіть «втратив» собі зір, хоча прочитання книг допомагає вільніше спілкуватися. Багато хто скажуть, що фантастика ніяк не годиться для розширення кругозору й інших корисних якостей, які дають нам класичні добутки. Я дозволю не погодитися з такою думкою. Фантастику пишуть письменники світового рівня, прочитання книг, де основна частина - вимисел - дає великий стимул розвитку уяви.Так будь-яка книга, у тому числі й фантастика, мають який-небудь повчальний зміст для одного читача або для всього людства, хоча глобальна й різка зміни в житті цілого покоління доступні тільки в главах фантазерів і в них книгах.Читання фантастичної літератури - моє захоплення.