Леся Українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. З ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. Дитинство Лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.
Дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "Як дитиною, бувало...": "Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась". У творі "Мрії" Леся Українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. Письменниця стверджує: "Я любила вік лицарства". Світ дитинства Лесі Українки добрий, світлий та неповторний. (Не з интернета)
Левша узнал, что англичане делают ружья с нарезным стволом.
А в России делали гладкоствольное.
Вот он и хотел предупредить, что если мол война, то наши ружья хуже "англицких" - "Передайте царю, чтобы ружья кирпичом не чистили! "
ну то есть может но просто хотел сказать, чтобы не чистили кирпичом и всё..
Но дело в том, что Левшу водили по Английским заводам и он видел произведенные образцы оружия и оружейные новинки. А нарезное оружие, кирпичом в принципе не почистишь.
В России же оружие делали по старинке, что и сказалось в крымскую компанию, когда русская армия столкнулась с англичанами с нарезным оружием.
Лесков писал свой рассказ в 1881 году, когда горечь поражения еще была свежа.
Леся Українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. З ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. Дитинство Лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.
Дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "Як дитиною, бувало...": "Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась". У творі "Мрії" Леся Українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. Письменниця стверджує: "Я любила вік лицарства". Світ дитинства Лесі Українки добрий, світлий та неповторний. (Не з интернета)
Нарезное оружие
Левша узнал, что англичане делают ружья с нарезным стволом.
А в России делали гладкоствольное.
Вот он и хотел предупредить, что если мол война, то наши ружья хуже "англицких" - "Передайте царю, чтобы ружья кирпичом не чистили! "
ну то есть может но просто хотел сказать, чтобы не чистили кирпичом и всё..
Но дело в том, что Левшу водили по Английским заводам и он видел произведенные образцы оружия и оружейные новинки. А нарезное оружие, кирпичом в принципе не почистишь.
В России же оружие делали по старинке, что и сказалось в крымскую компанию, когда русская армия столкнулась с англичанами с нарезным оружием.
Лесков писал свой рассказ в 1881 году, когда горечь поражения еще была свежа.